"Зірка пам'яті"

 

«Наші ветерани. Історія їх життя і подвигу»

1 жовтня - Міжнародний день людей похилого

віку та День ветерана

 Учні 4-Б класу привітали ветерана Великої Вітчизняної війни

Яценка Миколу Васильовича зі святом.

Бодашко Василь Савелійович

 

Бодашко Василь Савелійович

Учасник бойових дій, інвалід II групи Великої Вітчизняної війни.

Народився 10 листопада 1925 року в селі Велика Виска Кіровоградської області Великовисківського району в сім΄ї колгоспників.

До війни навчався та закінчив 7 класів Іванівської школи Кіровоградської області Новоукраїнського району.

З 15 квітня 1944 по 24 травня 1945р. проходив військову службу в Збройних силах СССР.

Одружений, має двох дітей.

З 15.06. 1944 по 9.05.1945 був учасником бойових дій Великої Вітчизняної війни,служив у танкових військах.

Приймав участь у звільнені Будапешта та мілітаристичної Японії.

Нагороджений 4-ма державними орденами та більш, ніж 20-медалями

(ордени «Вітчизняної війни» I ступеня та «Вітчизняної війни» III ступеня, медаль «За відвагу»,медаль за взяття Будапешту та ін.).

У наші дні є членом ради організації учасників бойових дій та інвалідів Великої Вітчизняної війни.    

 З 1967 року проживає в селищі Новому, має майже 60 років стажу роботи.

У 1999 році присвоєно звання «Почесний громадянин селища Нового».


 

 

 

 

Яценко Микола Васильович.

Народився 19 грудня 1926 року в с.Червона Слобода Черкаської
області в сім'ї службовця.

У 1939 році сім'я переїхала в районний центр Олександрівку Кіровоградської області.

Коли почалася війна Микола Васильович закінчив 7 класів. Та вже через три тижні разом із своїм батьком, який працював на відгодівельному пункті цукрозаводу, брав участь в евакуації худоби в глибокий тил. Завдання було нелегке і відповідальне, але було виконане. Тільки-но повернулись, – як Олександрівка була окупована фашистами. Батько по хворобі не був призваний на військову службу, працював конюхом на сінному пункті. Тут і було сховище, щоб не відправили сина до Німеччини. А в жовтні 1943 р. разом з батьком перейшли вночі до Комсомольського лісу, а далі, разом з групою партизан, – перейшли Федворський, Чорний та Чутянський ліси і потім - лінію фронту в районі с. Суботове Чигиринського району

Коли прийшли в Чигиринський військомат з проханням взяти добровільно на фронт - відмовили, мовляв, що треба підрости. У військовій частині, що прямувала на Олександрівку, тимчасово зарахували на кухню, до  визволення місця проживання. 

Вже у січні 1944 року Миколу Васильовича  призначили у винищувальний батальйон при Олександрівському РВМ МВС. На початку березня 1944 року після довгих походів до військомату його зарахували курсантом в/ч 39999 на ст.Інза. Після короткочасних курсів добровільно пішов на фронт. Воював у складі 18 танкової бригади 5-ої танкової армії. Брав участь у звільненні Білорусії, Естонії, Латвії, Литви. Отримав два поранення, та після кожного з них залишався у військовій частині.

2-го листопада 1944 року був тяжко поранений - поранення суглобу правої руки. Йшов йому тоді 18-й рік.  Довгий час перебував на лікуванні в евакогоспіталі 4791 м.Скопін, Рязанської області. 

 21березня 1945 року, як інваліда війни, зняли з військового обов’язку і повернувся в Олександрівку.

1 вересня 1946 року став студентом Кіровоградського педучилища, яке закінчив з відзнакою в 1950 році,   і був призначений
на посаду заступника директора та вчителем історії Звірівської семирічної школи Новоукраїнського району Кіровоградської області.

1953 року був обраний секретарем Новоукраїнського райкому комсомолу. А вже через рік – забрали в Новоукраїнський райком партії.

У цьому райкомі працював 20 років: завідуючим відділом, секретарем, другим секретарем райкому.

З березня 1973р. по березень 1983 року працював директором Новоукраїнської восьмирічної школи №1.

У 1957 році закінчив історичний факультет Донецького педагогічного інституту.

З березня 1983 року по2006 рік – вчитель історії та правознавства ЗОШ №10 м.Кіровограда.

Державні нагороди та почесні звання:

·        Почесний громадянин селища Нового;

·        Пенсіонер за особливі заслуги перед Україною;

·        Орден Великої Вітчизняної війни I ступеня;

·        Орден «Червоної зірки»;

·        Орден «Знак пошани»;

·        Орден «За мужність» III ступеня;

·        Медаль «Захиснику Вітчизни»;

·        Медаль «За перемогу над Німеччиною у ВВв 1941-1945 рр.»;

·        Медаль «За трудову доблесть»;

·        Медаль «За трудову відзнаку»;

·        Медаль «60 років Перемоги у ВВв 1941-1945 рр.»;

·        Медаль «60 років визволення Білорусії»;

·        «Медаль Жукова» та ще 12 ювілейних медалей.

 

 

 

 

 

 

 


 

23 лютого учні нашої школи вітали дорогих ветеранів

 з ДНЕМ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ!

Учні 4-А класу привітали зі святом ветерана

 Великої Вітчизняної війни Бодашка Василя Савелійовича.

Ветеран та його дружина щиро приймали в гості

таких ще маленьких, але вже таких турботливих школярів.

 

23 лютого учні 4-Б класу провідали ветерана

Великої Вітчизняної війни Прохіна Миколу Панасовича

та привітали його зі святом ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ .

Діти були вражені кількістю медалей та орденів на грудях у ветерана.

 

 

 

 

 

23 лютого учні 3-А класу привітали ветерана Великої Вітчизняної війни Скібіну Ніну Максимівну з ДНЕМ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ.

Відбулося щире спілкування ветерана з дітьми.

 

 


 

23 лютого - день, коли  ми вшановуємо  захисників Вітчизни.

Саме вони, ветерани Великої Вітчизняної

війни, мають служити прикладом для нас, прикладом мужності та

героїзму, прикладом служіння Батьківщині.

             В цей святковий день учні 3-Б класу привітали ветерана Великої Вітчизняної війни Яценка Миколу Васильовича та його дружину.

Щирі слова подяки ми почули від них.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напередодні новорічних свят, у рамках акції «Зірка пам'яті» учні нашої школи привітали ветеранів Великої Вітчизняної війни з Новим роком та Різдвом Христовим. Діти старанно готувалися до зустрічей з ними: власноруч виготовляли вітальні листівки, вивчали вірші.

Нашим ветеранам було дуже приємно, що ми про них не забуваємо.

А ось якими враженнями діляться учні.

3-А клас

Ніна Максимівна Скібіна – ветеран Великої Вітчизняної війни. Ми, учні 3-А класу, часто її відвідуємо: вітаємо зі святами, допомагаємо купувати ліки в аптеці, підтримуємо її морально. Мешкає вона разом зі своєю донькою, яка про неї піклується, а от спілкування Ніні Максимівні бракує. Тому вона радо нас зустрічає, згадує молоді роки, які випали на воєнні. У роки Великої Вітчизняної війни Ніна Максимівна була розвідницею. Ми слухаємо її спогади, затамувавши подих…

 

3-Б клас

1.     У рамках акції «Зірка пам'яті» учні 3-Б класу привітали з ювілеєм ветерана Великої Вітчизняної війни Яценка Миколу Васильовича і вручили йому квіти.

2.     Напередодні Новорічних свят ми не забули про тих, хто достойний поваги і пошани – про наших ветеранів. Вітальними листівками та подарунками привітали нашого ветерана і його сім'ю з Новим роком та Різдвом Христовим. Слова щирої подяки зі сльозами на очах ми почули від Миколи Васильовича та його дружини. Про свій обов'язок перед ветераном ми не забуваємо.

4-А клас

У день Новорічного ранку в нашій школі ми вітали ветерана з Новом роком. Його звати Василь Савелійович Бодашко. Ми привітали ветерана та його дружину подарунками від нашої школи. Він був дуже вдячний, і подарував нам книги. Весь час дружина ветерана була поряд з ним, і пригостила нас смачними яблуками з їхнього саду.

Ми вважаємо, що сім'я цього ветерана може бути прикладом для майбутніх поколінь, адже вони пройшли через багато випробувань і життєвих перешкод, і дожили до таких років разом. Таким людям треба допомагати. А також хочеться побажати їм здоров'я і довгих років життя. Низький уклін всім ветеранам і всім тим, хто захистив нашу рідну Батьківщину від фашистів! Прийміть нашу щиру подяку!

Уманець Віталя та Лазаренко Аня.

4-Б

До дня визволення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників ми, учні 4-Б класу, провідували ветерана Великої Вітчизняної війни Прохіна Миколу Афанасійовича.

Микола Афанасійович дуже зрадів нашому приходу. Він розказав нам цікаві історії військового лихоліття. Ми дізналися про хоробрість, відвагу, самовідданість людей і не тільки військових, а й населення, які надавали велику допомогу Радянській армії.

Під час його розповіді ми уявляли картини боїв і зрозуміли, що війна – це горе, лихо, смерть близьких людей. Для себе зробили висновок, що треба жити в мирі і злагоді. Саме ці умови дають людині щастя і радість.

4-В

Ми з учнями 4-В класу ходили вітати ветерана Великої Вітчизняної війни Бахмача Георгія Івановича з Новим роком та Різдвом Христовим. Учні підготували малюнки, вітальні листівки зі святом, де були написані найтепліші побажання, вивчили вірші, пісні.

Ветеран був дуже вдячним всім, а також розповів нам дуже цікаву інформацію про війну, показав нагороди, фотографії. Діти були задоволені його розповідями, і пообіцяли допомагати та провідувати його щомісяця.