Сторінка соціально - психологічної служби школи. Протидія булінгу.

 Стоп булінг! | Яворівська РДА

/uploads/editor/3355/112198/sitepage_41/files/buling_poryadok_reaguvannya.rar

                                             Увага!

За цим посиланням ви можете залишити заяву/повідомлення
                  про факт булінгу 
до адміністрації школи

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfVg0DAhcDIZTCxF0NopI_vkbimX_lyDtuEdrqs4-4JBWkvQw/viewform

 

НАКАЗ МОН України від 28.12.2019  № 1646, зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 

03 лютого 2020 р. за № 111/34394  Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та

застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

/uploads/editor/3355/112198/sitepage_41/files/2020_noviy_nakaz_pro_buling.rar

МОН: ЯК РЕАГУВАТИ НА ЦЬКУВАННЯ У ШКОЛІ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20

 

Додаток 2

до наказу по закладу

від 02.09.19 № 70 - 0

План заходів із протидії булінгу (цькуванню)

 ЗОШ І ст. №37 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

на 2019 - 2020 навчальний рік

 

№ п/п

Назва заходу

Цільова аудиторія

Термін виконання

Відповідальний

Діагностичний етап

1

Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах

 

Вересень- жовтень

Практ. психолог Єм І. В.

 

2

Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах:

–      спостереження за міжособис-тісною поведінкою здобувачів освіти;

–      опитування (анкетування) учасників освітнього процесу;

–      психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів;

–      соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах;

–      визначення рівня тривоги та депресії учнів.

Усі категорії учасників освітнього процесу

Упродовж року

Класні керівники, класоводи,

практичний психолог Єм І. В.

Інформаційно-профілактичні заходи

1

Обговорення питання протидії булінгу на Раді закладу

Батьки здобувачів освіти

Березень

Директор школи

Дадонова Т. В.

2

Засідання ЦМО

 ( класних керівників) на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі »

Педпрацівники

Протягом
н. р.

Заступник директора з НВР

Говорова Н. В.

3

Розробка пам’ятки «Маркери булінгу»

Педагогіч-

ний колектив

Жовтень

Заступник директора з НВР

Говорова Н. В.

4

Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»

1 – 4

Упродовж року

Психолог Єм І. В.

5

Контроль стану попередження випадків  булінгу

Нарада при директорі

Квітень

Директор школи Дадонова Т. В.

6

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Педагогічний колектив

Квітень

Психолог Єм І. В.

7

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню

 

Педагогічний колектив

Упродовж року

Заступник директора з НВР

Говорова Н. В.

 Формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти

1

Проведення ранкових зустрічей  з метою формування навичок дружніх стосунків

1

Упродовж року

Класні керівники

2

Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять

1-4

Упродовж року

Класні керівники

3

Робота відеозалу . Перегляд кінострічок відповідної спрямованості

1-4

Упродовж року

Класні керівники  

4

Відпрацювання теми особистої гідності в ході вивчення літературних творів на уроках

1-4

Упродовж року

Класні керівники  

5

Проведення заходів в рамках  тижня права «Стоп булінгу»

1-4

 Квітень 2020

Класні керівники, зав. бібліотекою, педагог - організатор, практичний психолог школи

6

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Педагогічний колектив

Березень

Психолог школи

Єм І. В.

7

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню

Педагогічний колектив

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В. 

8

Проведення заходів в рамках тематичного тижня «Тиждень дитячих мрій та добрих справ»

1-4

13-17 травня

Класні керівники та педагог - організатор

9

Проект «Зупиніться! Моя історія про булінг і кібергбулінг»

4

Березень- квітень

Педагог-організатор

Психологічний супровід

1

Діагностика стану психологічного клімату класу

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

2

Спостереження під час навчального процесу, позаурочний час

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

3

Консультаційна робота з учасниками освітнього процесу

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

4

Профілактично-просвітницька, корекційно-розвивальна робота з учасниками освітнього процесу

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

Робота з батьками

1

Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі»

 

1-4

Упродовж року

Класні керівники

2

Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

3

Тренінг «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»

За запитом

Січень – Березень

Психолог школи

Єм. І. В.

4

Інформаційна робота через інтернет-сторінки

 

Упродовж року

Заступник директора з НВР Говорова Н. В. та практичний психолог Єм І. В.

 

 

 

 

ПОрядок повідомлення про факт жорстокого поводження з дитиною

/uploads/editor/3355/112198/sps/poryadok_povidomlennya_pro_fakt_zhorstokogo_povodzhennya_z_ditinoyu.doc

Нормативне забезпечення насильства над дітьми

/uploads/editor/3355/112198/sps/normativne_zabezpechennya_nasilstva_nad_ditmi.doc

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'ї

/uploads/editor/3355/112198/sps/algoritm_diy_pracivnikiv_sistemi_osviti_u_vipadku_viyavlennya_nasilstva_v_sim.doc

                             ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА           

       ГІПЕРАКТИВНІСТЬ ( синдром дефіциту уваги з гіперактивністю – СДУГ) виявляється у дітей з не властивою для нормального розвитку імпульсивністю, руховою розторможеністю, неможливістю зосередитися, неуважністю. Такі діти, як правило, не можуть зосередитися на одному предметі протягом більш - менш тривалого часу, не здатні завершити виконання поставленої задачі, недбало ставляться до її виконання. Продуктивність виконання зазвичай низька. Часто у таких дітей спостерігається підвищена стомлюваність. Розумова діяльність дітей із СДУГ характеризується циклічністю: вони можуть продуктивно працювати протягом 5-15 хвилин, після чого їхній мозок «відпочиває» 3-7 хвилин, накопичуючи необхідну енергію для подальшої роботи. Стан стомлюваності супроводжується безпричинним роздратуванням, плаксивістю, істериками. Можуть спостерігатися порушення просторової координації, що проявляється в руховій вайлуватості, незграбності.

         Незвичайність поведінки цих дітей не є результатом поганого характеру, упертості або невихованості, як вважає багато дорослих. Можна стверджувати, що це  - специфічна особливість психіки, обумовлена як фізіологічними( порушення в певних структурах мозку, спадковість, патологія вагітності й пологів, інфекції та інтоксикації перших років життя), так і психосоціальними чинниками.

                                     ВІКОВИЙ АСПЕКТ

1.ГРДУ  у дошкільників (3-6)

            Такі діти не здатні зосереджено займатися: не можуть слухати казки, грати в ігри, що потребують уваги. Їхні вчинки хаотичні й безконтрольні. Частими є труднощі з дисципліною та недотримання правил під час гри з дітьми.

2.ГРДУ в школярів(6-12)

            Цей вік є основним для виявлення ГПДУ, таку проблему не можна не помітити, якщо вона існує. Починаються труднощі з навчанням. Діти рідко доводять справу до кінця, їх важко навчити читати й писати. Часто вони надовго «прилипають» до телевізора, але вже за 5 хв не можуть пригадати, що дивилися.

            Проблеми таких дітей – самотність і відчуженість. Вони або долучаються до асоціальної компанії, або  бувають самотніми. Частим є пригнічений настрій, небажання ходити до школи.

            У колективі дитина з ГРДУ є джерелом постійної турботи: галасує, не замислюючись, бере чужі речі, заважає оточенню, відволікаючи всіх. Діти з ГРДУ часто свідомо  обирають для себе роль класного блазня, сподіваючись налагодити взаємини  з  однолітками. Але спілкуватися з ними зазвичай готові лише діти молодшого віку або однолітки, що мають аналогічні проблеми.

Більшість дітей з ГПДУ мають достатній рівень інтелектуального розвитку, про що свідчать результати спеціальних досліджень. Проте під час шкільних занять їм складно впоратися із завданнями.

             Із вступом дитини до школи вимоги до неї істотно зростають. Вона повинна вписатися в колектив класу, а це потребує підкорення певним  умовам. Якщо  дитині у взаєминах з одним – двома партнерами ще якось вдається дотримуватися простих правил, то у великій групі дітей, наприклад, під час колективної гри, це завдання виявляється їй не під силу.

            Імпульсивність загострена настільки, що школяр підносить руку ще до того, як учитель закінчив говорити, ставлячи  своє запитання. Дітям властиве прагнення дати будь - яку відповідь, нехай навіть неправильну. Якщо вчитель їх не викликає, вони просто викрикують відповідь. Втримати увагу на чомусь, зосередитись їм надзвичайно важко.

            Багатьом дітям з порушенням уваги досить складно у навчанні: труднощі під час читання і письма; у дівчаток – порушення в опануванні лічби. Це негативно позначається на загальній успішності в школі.

3.Підлітковий вік.

            У цей час особливо ускладнюються стосунки з батьками, дитина може зловживати алкоголем та наркотичними речовинами. Сексуальність теж завдає проблем – венеричні захворювання, підліткова вагітність. Багато хто не може закінчити школу. Частими є емоційні розлади. Рухова активність у цьому віці значно знижується.

            Найважливішим у роботі з гіперактивною дитиною є співпраця з батьками та вчителями. Кожен з членів сім’ї має усвідомлювати проблему та бути готовим її вирішити, навіть якщо це потребуватиме значних зусиль з їхнього боку.

                                         ПЛАН ДОПОМОГИ

1.У своїх взаєминах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її щоразу, коли вона це заслужила, помічайте успіхи. Це допомагає закріпити впевненість дитини в своїх силах.

2.Уникайте повторення слів « немає» і « не можна».

3.Розмовляйте стримано, спокійно, м’яко.

4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

5.Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

6.Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що потребують концентрації уваги( наприклад, робота з кубиками, розфарбовування, читання).

7.Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну щодня має відповідати цьому розпорядку.

8.Уникайте скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках тощо складно переживає дитина.

9.Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих друзів.

10. Оберігайте дитину від втоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю й наростання гіперактивності.

11.Давайте дитині  можливість витрачати надмірну енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

12.Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу інформацію, тому всі навколо безупинно її виправляють.

13.Одразу хваліть і винагороджуйте за хорошу поведінку.

14.Будьте послідовні в питаннях дисципліни.

15.Завдання повинні бути простими і конкретними.

16.Підтримуйте дитину у всьому, в чому вона сильна, особливо у спорті й позашкільній роботі.

17. Не припускайте, щоб уроки займали весь вільний час дитини; грати й рухатися для неї не менш важливо.

19.В кімнаті дитини має бути якомога менше предметів, іграшки повинні бути прибрані  так, щоб не відволікати увагу.

20.Пам’ятайте про те, що гіперактивність, властива дітям з синдромом дефіциту уваги, хоча й неминуча, але може бути під розумним контролем завдяки названим заходам.

Головне у співпраці з гіперактивною дитиною – постійна винагорода позитивної  та бажаної поведінки, стимулювання мотивації, заохочення до потрібних дій.

Найголовніший принцип – карати можна лише після системи заохочень, після похвали за бажану поведінку. Покарання слід використовувати дуже обережно.

                                             Принципи покарання

1.Перш ніж карати, ми маємо зрозуміти, що сталося.

2.Вибір ефективного способу покарання( не кричати й лупцювати, а, наприклад, використовувати метод штрафування, позбавлення привілеїв).

3.Якщо ж ви все - таки вирішили покарати дитину, то потім ви  не маєте її жаліти чи плакати з нею та просити пробачення.

4.Покарання має бути застосоване одразу.

5.Якщо караємо, то ми маємо бути спокійними, не сердитися й не гніватися.

6.Перед покаранням має бути чітке та коротке пояснення, для чого ми це робимо.

                                      Помилки покарання

1.Покарання як помста.

2.Покарання як приниження.

3.Покарання не має моделювати негативних рис поведінки.

4.Карати не дитину, а її поведінку.

5.Не карати позбавленням любові(«віддам тебе до інтернату!», «виростеш бандитом»).

  НЕВЕЛИЧКІ СЕКРЕТИ РОБОТИ З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДІТЬМИ

       ОДИН ІЗ СЕКРЕТІВ

Якщо діти заходять до кімнати, де відбуватимуться заняття, раніше за нас, ведучих , вони здіймають галас, і повернутися до робочого стану неймовірно складно. Тому ми вигадали ритуал входження до кімнати.

            На призначену годину ми збираємося перед зачиненими дверима, кожен отримує невеликий квадратний шматок матерії( розміром із шийну хусточку). Ведучий дає завдання: увійшовши до кімнати, вибрати місце, стати або сісти на шматочок матерії, зобразивши( зміст завдання щоразу різний), скажімо, казкового персонажа, експонат з музею забутих речей, експонат у  магазині побутової техніки 2100 року тощо, і завмерти.

            Усі ми входимо до кімнати по черзі, з інтервалом орієнтовно 30-40 с, і завмираємо. Останнім входить ведучий. Він вмикає один з експонатів, що розповідає про себе( або показує).Ведучий має здогадатися, кого( що) зображують. Потім він займає місце « розгаданого» на його килимку, а той іде вмикати наступний експонат. І так, доки не розгадають усіх.

            Основний зміст цієї дії – налаштувати дітей на роботу з перших секунд заняття. До того ж ,така гра  виконує роль групового ритуалу. Роль ведучих можуть виконувати й самі діти , вони можуть і вигадувати зміст дії на килимку на цьому або найближчому занятті.

ІГРОВІ ХВИЛИНКИ З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДІТЬМИ

ГРА « ПОМІЧНИКИ»( молодші школярі)

            Педагог: А зараз пограємо  в помічники, трохи попрацюємо на присадибній ділянці, допоможемо бабусі й дідусеві. Приготувалися!

            Бабуся випрала білизну, а викрутити не може, допоможи її: міцно тримай її в кулачках! Викручуй сильніше, ще сильніше…А тепер струсни й повісь на мотузку. Якщо підвестися на носочки, то дістанеш. Ще трішки…Ну ось, із білизною впоралися!

            Допоможімо й дідусеві. Він посипає доріжку піском… Бери пісок у руки й рівномірно посипай землю навколо себе. А щоб пісок лежав щільно, потупай ніжками…Сильніше, сильніше!

            Ну ось, залишилося порубати дрова. Підносимо сокиру високо, розмахнулися й різко опускаємо її просто на колоду…Ох , так! Ще раз підносимо…Ох, чудово! Допомагай голосом, розмахнись, сильніше! Ох, ще раз! Ох… Усе!

             А тепер погріємося на сонечку…Відчули тепло у всьому тілі…Відпочили?! Тоді час продовжувати урок!

 

Використані матеріали: повідомлення  Гречковської Л.П. практичного психолога Старосинявського НВК«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія»   

 

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

 

Пам’ять

У молодшому шкільному віці виникає загроза неправильного використання пам’яті. Намагаючись запам’ятати якомога більший обсяг матеріалу, учень послаблює роботу над його осмисленням, спирається на механічне запам’ятовування. Тому вчителям, потрібно забезпечити усвідомлення і виконання дітьми правила: запам’ятовувати після того, коли зрозумів.

 

Особливості роботи уяви у дітей молодшого шкільного віку:

1.Зростає швидкість утворення фантазій, які пов’язані з бажанням дитини.

2.Створення нових образів є допоміжним при засвоєнні інформації.

3.Потрібно розвивати репродуктивну (відтворювальну) форму уяви.

Підсумовуючи, у молодшому шкільному віці характерним є:

1.Формування самоповаги до себе через успішність, досягнення та стосунки з однолітками.

2.Недостатній рівень розвитку емоційного інтелекту

3.Особа вчителя є беззаперечним авторитетом та прикладом для наслідування

4.Вікова і ситуативна криза 6-7 років

5.Емоційна вразливість

Підлітковий вік

Мислення
У підлітковому віці мислення стає абстрактним, розмірковуючим та формальним, певною мірою через соціальну взаємодію. У дитини з’являється власна логічна система, а також здатність критикувати, систематизувати, робити висновки та будувати гіпотези, перевіряти. Також підлітки часто створюють собі кумирів.

У середньому та старшому шкільному віці характерним є:

– Боротьба самостійність
– Недостатній розвиток уваги, що може стати причиною втрати інтересу
– Пошук способу зайняти соціальний статус 
– Формування самосвідомості
– Підліткова криза

Мотивація до навчання

Мотивація постає через бажання задовільнити потребу; потреба – нестача людини в чомусь, що стає джерелом її активності. Потреби – це стани особистості, завдяки яким регулюється поведінка, визначається напрям мислення, почуттів і волі.  Саме тому, інформація без усвідомлення потреб учнем не має для нього жодного значення, а отже, й не спонукає до навчання. Ось чому, викладаючи навчальний матеріал, необхідно враховувати потреби учнів певного віку. Навчальний матеріал повинен подаватись у такій формі, щоби він викликав емоційний відгук, був досить складним, активізував пізнавальні психічні процеси.

Особа вчителя є важливою для формування психологічної та емоційної компетентності дитини.

Існує 8 видів емоційної компетентності, виділених Керолін Саарні:

– усвідомлення власних емоційних станів;

– здатність розпізнавати емоції інших людей;

– здатність використовувати словник емоцій та форми вираження, прийняті у певній культурі;

– здібність емпатичного включення у переживання інших людей;

– здібність розуміти, що внутрішній емоційний стан не обов’язково відповідає зовнішньому вираженню як у самого індивіда, так і в інших людей;

– здібність справлятися зі своїми негативними переживаннями;

– усвідомлення того, що структура та характер взаємовідносин значною мірою визначається тим, як емоції виражаються у відносинах;

– здібність бути емоційно-адекватним.

 


Матеріали підготувала: Дзвінка Завалій

19 заповідей Марії Монтессорі

 

 

 

Картинки по запросу мария монтессори

 

1Дітей вчить те, що їх оточує.

2Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.

3Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.

4Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.

5Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.

6Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.

7Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.

8Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винною.

9Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.

10Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.

11Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.

12Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світілюбов.

13Не кажіть погано про дитину - ні при нійні без неї.

14Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитинітак що в підсумку поганому не залишатиметься місця.

15Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

16Поважайте дитинуяка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.

17Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку і бути непомітними для тієї дитини, яка вже всезнайшла.

18Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть ценаповнюючи навколишній світ турботоюстриманістютишею і любов'ю.

19У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є в вас самих.

проходить.

 

Правила поведінки учнів ЗОШ І ступеня № 37

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 

базуються на чинному законодавстві України.

 

Учні школи №37:

1. Приходять до школи за 10-15 хв. до початку навчальних занять, займають свої робочі місця, готують все необхідне навчальне приладдя до уроку.

2. Старанно вчаться, уважно слухають  пояснення вчителя, виконувати всі його завдання. На перервах відпочивають та готуються до наступного уроку.

3. Приймають участь у самоврядуванні, корисних справах свого класу, школи.

4.  Поважають себе та всіх інших людей (дітей чи дорослих):

   не принижують, не ображають інших словами, діями, жестами;

   не грубіянять, не б'ються, не штовхаються, не залякують, не знущаються

   фізично чи психологічно.

5. Поводяться ввічливо, гідно та поважають честь і гідність людей, які знаходяться поруч. Піклуються про менших та старших.

6. Не чіпають, не беруть до рук, не приносять до школи та на її територію  зброю, вибухові або вогнебезпечні предмети і речовини; спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики чи інші небезпечні речі.

7. Не пустують, не бігають на сходах. Не катаються на перилах.

8. Бережуть шкільне майно, дбають про чистоту та порядок на території школи.

9. Не беруть без дозволу та не псують чужі речі.

10. Не йдуть зі школи та її території без дозволу вчителів або сестри медичної (за попередньої згоди батьків/осіб, що їх замінюють).

11.  Оберігають природу.

12. Дотримуються режиму дня. З користю проводять вільний час: читають, малюють, слухають музику, граються з товаришами.

13. Дотримуються правил особистої гігієни, здорового способу життя. Щоденно роблять ранкову гімнастику, займаються фізкультурою та спортом.

14. Слухають батьків, старших членів родини, поважають їх, виконують свої домашні обов’язки.

15. Знають та виконують  правила дорожнього руху, протипожежної та електробезпеки. Дотримуються правил безпечного поводження з газовими приладами.

 16. Відмінно поводяться  у школі, в громадських місцях, на вулиці. Ввічливі, уважні, поступаються дорослим дорогою та місцем в громадському транспорті.

17. Завжди і в усьому можуть отримати допомогу чи пораду від вчителів, практичного психолога чи будь – кого з працівників школи.

 

ГОЛОВНІ  ПРАВИЛА ЖИТТЯ:

1. Намагайтесь  жити так, щоб і Вам, і людям поруч з Вами було добре.

2. Посміхайтесь один одному.

3. Радійте не лише своїм успіхам, але й успіхам інших людей, однокласників та друзів.

4. Не заздріть та не зраджуйте. Радійте тому, що маєте, життю та дружбі.

5. Намагайтесь прийти на допомогу іншому, не чекайте, поки Вас про це попросять.

6. Якщо Вам буде погано, не поспішайте звинувачувати у цьому інших, вчіться переборювати неприємності: погане швидко проходить.

І – НАЙГОЛОВНІШЕ:

СТАВТЕСЯ  ДО ЛЮДЕЙ ТАК, ЯК ХОЧЕТЕ,  ЩОБ СТАВИЛИСЬ ДО ВАС!

Проблеми булінгу

Нині серед учнів надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо, аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

 

    Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

·  систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);

·  задирство;

·  фізичні і психічні приниження;

·  різного виду знущання;

·  бойкот та ігнорування;

·  псування особистих речей та ін.

      Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

·  1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;

·  2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

·  переслідувач (булі);

·  жертва;

·  спостерігач.

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:

·  вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;

·  вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

·  вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

·  якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

·  вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;

·  вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;

·  вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;

·  вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

·  якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

 

Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи.

 

Законодавча база : 

ЗАКОН УКРАЇНИ 

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

18 грудня 2018 року 
№ 2657-VIII

 

Про випадки булінгу просимо повідомляти особисто чи за телефонами класних керівників, адміністрацію, практичного психолога, соціального педагога, вихователя чи іншого працівника школи.

 

Повідомляємо також наступні телефони довіри, зокрема:

—      Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

—      Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

—      Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

—      Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 80050 17 20;

—      Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

—      Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

 

—      Національна поліція України 102.

Сайт МОН України щодо протидії булінгу: https://mon.gov.ua/ua/tag/protidiya-bulingu 

 

Додаток 1

до наказу по закладу

від 23.01.19 № 4 - 0

 

План дій з профілактики булінгу серед учнів
ЗОШ
І ступеня № 37 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

2018 – 2019 н. р.

№ п/п

Назва заходу

Цільова аудиторія

Термін виконання

Відповідальний

Діагностичний етап

1

Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах

 

Лютий - березень

Практ. психолог Єм І. В.

 

2

Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах:

–      спостереження за міжособис-тісною поведінкою здобувачів освіти;

–      опитування (анкетування) учасників освітнього процесу;

–      психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів;

–      соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах;

–      визначення рівня тривоги та депресії учнів.

Усі категорії учасників освітнього процесу

Упродовж року

Класні керівники, класоводи,

практичний психолог Єм І. В.

Інформаційно-профілактичні заходи

1

Обговорення питання протидії булінгу на Ради закладу

Батьки здобувачів освіти

Березень

Директор школи

Дадонова Т. В.

2

Засідання ЦМО

 ( класних керівників) на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі »

Педпрацівники

Березень

Заступник директора з НВР

Каграманян Н. В.

3

Розробка пам’ятки «Маркери булінгу»

Педагогіч-

ний колектив

Березень

Заступник директора з НВР

Каграманян Н. В.

4

Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»

1 – 4

Упродовж року

Психолог Єм І. В.

5

Контроль стану попередження випадків  булінгу

Нарада при директорі

Квітень

Директор школи Дадонова Т. В.

6

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Педагогічний колектив

Квітень

Психолог Єм І. В.

7

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню

 

Педагогічний колектив

Упродовж року

Заступник директора з НВР

Каграманян Н. В.

 Формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти

1

Проведення ранкових зустрічей  з метою формування навичок дружніх стосунків

1

Упродовж року

Класні керівники

2

Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять

1-4

Упродовж року

Класні керівники

3

Робота відеозалу . Перегляд кінострічок відповідної спрямованості

1-4

Упродовж року

Класні керівники  

4

Відпрацювання теми особистої гідності в ході вивчення літературних творів на уроках

1-4

Упродовж року

Класні керівники  

5

Проведення заходів в рамках  тижня права «Стоп булінгу»

1-4

11-15 квітня

Класні керівники, зав. бібліотекою, педагог - організатор, практичний психолог школи

6

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Педагогічний колектив

Березень

Психолог школи

Єм І. В.

7

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню

Педагогічний колектив

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В. 

8

Проведення заходів в рамках тематичного тижня «Тиждень дитячих мрій та добрих справ»

1-4

13-17 травня

Класні керівники та педагог - організатор

9

Проект «Зупиніться! Моя історія про булінг і кібергбулінг»

4

Березень- квітень

Педагог-організатор

Психологічний супровід

1

Діагностика стану психологічного клімату класу

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

2

Спостереження під час навчального процесу, позаурочний час

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

3

Консультаційна робота з учасниками освітнього процесу

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

4

Профілактично-просвітницька, корекційно-розвивальна робота з учасниками освітнього процесу

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

Робота з батьками

1

Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі»

 

1-4

Упродовж року

Класні керівники

2

Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини

1-4

Упродовж року

Психолог школи

Єм І. В.

3

Тренінг «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»

За запитом

Січень – Березень

Психолог школи

Єм. І. В.

4

Інформаційна робота через інтернет-сторінки

 

Упродовж року

Заступник директора з НВР Каграманян Н. В. та практичний психолог Єм І. В.

             

 

 

 

Психофізіологічні особливості дітей шестирічного віку

/uploads/editor/3355/112198/sitepage_41/files/psihofiziologichni_osoblivost_prezentaciya_seminar_2009i.rar

 

Якщо ви знаєте чи чуєте, що б"ють дитину:

/uploads/editor/3355/112198/sitepage_41/files/28575669_2498625116902866_3744957707117974133_n.rar